Замість висновків
Ігор Гирич
М. Грушевський вже у 20-ті роки ХХ ст., власне, й започаткував наукове франкознавство. Крім своєї статті в «Україні» (1926) [193], академік спонукав низку істориків літератури й культури другої половини ХІХ – початку ХХ ст., передусім у Львові, зайнятися збиранням, систематизацією і опублікуванням матеріалів про життя та діяльність І. Франка. У цей період М. Возняком, К. Студинським, Я. Гординським, М. Кордубою та ін. у виданнях ВУАН та НТШ друкується злива публікацій [194]. Саме в сенсі історичного франкознавства ці публікації на вісімдесят років наперед визначили напрямні досліду Франкового життя, і лише частково були заступлені тими публікаціями історичного характеру (не кажу про літературознавчий аспект – у ньому франкознавчі досягнення 1920-х років непорівняно вищі), що друкувалися за радянський час.
Ми не ставили собі за мету в цій статті докладно дослідити всі сторони багатогранного співробітництва М. Грушевського і І. Франка, на це б знадобилася ціла об’ємна брошура. Нашим завданням було ввести у обіг нові маловідомі джерельні матеріали і, зокрема, використати щоденникові записи Грушевського.
Не хотілося б виносити остаточних присудів ділам і вчинкам вчених у сенсі їхніх творчих і громадських взаємин. Ми маємо до діла з людьми надзвичайної творчої потуги, які знали собі ціну. А в стосунках між великими, навіть коли вони розвивалися часом дуже вдало, не може на різних етапах не виникати проблем, комплікацій, непорозумінь, внутрішніх образ. Але ці образи у публічному житті ніколи не випливали назовні, а лише мали позалаштунковий характер. Вони відчували, що без плідної десятирічної спільної роботи не постала б та українська наука, яка сьогодні пишається іменами Михайла Грушевського і Івана Франка.
Примітки
193. Грушевський М. Апостолові праці (в десятиліття смерті Франка) // Україна. – 1926. – Кн. 6. – С. 3–20.
194. Перелічимо лише деякі з них: Возняк. Життя і значіння Івана Франка. – Львів,1913; Його ж. Журнальні плани Франка в рр.1881–1886 // Україна. – 1927. – Кн. 3. – С. 17–88; Його ж. Іван Франко в добі радикалізму // Україна. – 1926. – Кн. 6. – С. 115–163; Студинський. Іван Франко і товарищі в соціалістичним процесі 1878 р.// Україна. – 1926. – Кн. 6. – С. 56–114.