Принципи видання

Ігор Гирич, Світлана Панькова

«[…] історія колись згадає в тім переломовім моменті ім’я Михайла Грушевського як того, що вказував українській інтелігенції нові дороги й охороняв її від ідейної блуканини та повторення знаних історичних помилок», – так оцінювали суспільно-політичну діяльність видатного вченого його учні ще 1906 р.[Цит. за: Лотоцький О. Сторінки минулого. – Ч. II. – С. 154.] І сьогодні, майже через сто років, читаючи численні праці М.Грушевського на сторінках ЛНВ, ми маємо можливість по-справжньому осягнути вагу публіцистичних писань ученого. Як влучно передбачав С.Єфремов, ці праці стали вже історичною пам’яткою та важливим джерелом вивчення суспільно-політичної думки в Україні початку XX ст. Публіцистична спадщина Михайла Грушевського допоможе самоусвідомити себе Українцями ще не одному поколінню українського громадянства, а провідників розбудови незалежної держави застереже від повторення здійснених у нашій історії політичних помилок.

Первісний задум зібрати й опублікувати у другому томі всі суспільно-політичні праці М.Грушевського періоду 1907 – 1914 рр. довелося дещо скоригувати в ході його упорядкування. У цей період учений надзвичайно активно друкував свої статті в галицьких і наддніпрянських українських часописах, а також у російських газетах і журналах. Загалом на сьогодні виявлено 227 публіцистичних праць, повне видання яких в одному томі не дає змоги здійснити обсяг книги. Отже, було прийняте рішення друкувати у цьому томі лише статті, що побачили світ на сторінках ЛНВ, фактичним редактором якого в ті роки був М.Грушевський. Ці праці, написані переважно в одному жанрі, становлять органічний цілісний твір. Натомість статті, видрукувані в 1907 – 1914 рр. у газетах «Рада», «Діло», «Село», «Засів», «Киевская мысль», «Киевлянин», «Речь», «Русские ведомости», журналах «Наша школа», «Украинская жизнь», «Русское богатство», «Промінь» та інших увійдуть до наступного, третього тому серії «Суспільно-політичні твори».

Усі статті, вміщені у т. 2, поділені на три розділи. Власне, цей поділ визначається традицією, закладеною самим М.Грушевським. До першого розділу увійшли праці, які вчений друкував під рубрикою «На українські теми». У них автор узагальнив найактуальніші проблеми та окреслив найважливіші завдання українського руху. Другий розділ – це збірка «» (1911), яку М.Грушевський упорядкував переважно зі статей тієї ж рубрики. Тематикою збірки є критичний аналіз діяльності найвпливовішої української національно-демократичної партії в Галичині та її провідників. Третій розділ становлять праці, присвячені конкретним історичним подіям, діячам української науки, літератури, культури. Низка статей цього розділу висвітлює концепцію та програму діяльності ЛНВ у перші роки перенесення його редакції до Києва. Цим томом завершується передрук статей М.Грушевського, що побачили світ на сторінках ЛНВ у 1898 – 1914 рр. Лише до останнього тому серії увійде декілька праць, написаних упродовж іншого історичного періоду – доби Української революції 1917 – 1920 рр. Тому було прийняте рішення включити як додаток хронікально-інформаційні статті з ЛНВ 1898 – 1906 рр., які не увійшли до першого тому. В основу структури кожного розділу та додатка покладено хронологічний принцип. Усі праці, крім внесених автором до збірки «Наша політика», подані за першодруками.

Мовна редакція текстів М.Грушевського, як і в попередніх томах серій «Суспільно-політичні твори» та «Історичні студії та розвідки», здійснена за методичними рекомендаціями, розробленими О.Рибалком. Правопис початку XX ст. наближений до сучасної літературної норми з максимальним збереженням лексичних форм автора. Назви всіх видань подані за оригінальним правописом. До первісної форми у другому томі повертаються також і ті назви російськомовних видань, які М.Грушевський вживає українською мовою. Уніфіковані також написання прізвищ за нормами українського правопису (Пихно – Піхно, Спицин – Спіцин, Смирнова – Смірнова тощо). Всі авторські підрядкові посилання збережені за тогочасними бібліографічними нормами. Іншомовні слова та вислови розкриті в тексті у квадратних дужках.

В окреслений період М.Грушевський досить часто використовує у своїх працях російські слова та словосполучення («единство русского народа», «единодушие», «поползновение», «преступление», «усердие», «наименьшего сопротивления», «единообразие», «общечеловеческий» та ін.). Ці слова та вирази він передає як за тогочасним російським правописом, так і українською транслітерацією, пишучи їх то в лапках, то без них. З метою уніфікації всі русизми подані за сучасним російським правописом та зведені до практикованої самим М.Грушевським форми подачі в лапках.

При підготовці коментарів були досліджені всі автографи статей, збережені в ЦДІАК України (Ф. 1235) та ЦДІАЛ України (Ф. 401). Принагідно зазначимо, що з усіх суспільно-політичних праць М.Грушевського, видрукуваних на сторінках українських і російських часописів у 1907 – 1914 рр., найбільше оригіналів автографів збереглося саме до публікацій у ЛНВ. Зокрема, до 67 статей трьох основних розділів цього тому виявлені 27 автографів, окремі з них репродуковані у відповідних розділах.

Науковий апарат тому складають коментарі, анотовані покажчики назв та імен, географічний покажчик, пояснення слів. Коментарі до статей побудовані таким чином: археографічна легенда та посторінкове коментування тексту. Особлива увага в коментарях приділена історії підготовки окремих праць завдяки ретельному дослідженню збереженого щоденника вченого за 1904 – 1910 рр. Опрацювання епістолярних джерел, матеріалів Київського тимчасового комітету в справах друку та Київського губернського жандармського управління дає змогу простежити і відтворити реакцію як громадськості, так і органів царського самодержавства на публіцистичні статті М.Грушевського. У коментуванні окремих сюжетів подані посилання на праці сучасних дослідників, що допоможе читачеві значно ширше ознайомитися з тією чи іншою проблемою, яку розглядає автор.

Анотовані покажчики назв видань, видавництв, товариств, наукових інституцій, а також імен виділені в окремі блоки. Така структура коментаря пов’язана з тим, що одні й ті самі назви та імена досить часто повторюються в різних працях, що вимагало б постійного перепосилання. Анотований покажчик імен доповнений іменами (курсивом), які зустрічаються в передмові та коментарях.

Упорядники висловлюють подяку завідувачу відділу публікацій ЦДІА України у Львові Г.Сварник за можливість скористатися каталогом Рукописи, документи і матеріали Михайла Грушевського у фондах Центрального державного історичного архіву України у Львові» (упор. О.Мартиненко, ред. Г.Сварник; у друці); завідувачам бібліотеки Інституту історії України НАН України Л.Мусі, відділу україністики Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника НАН України Є.Наконечному за надання рідкісних видань та сприяння у виявленні першодруків текстів; завідувачу відділу рукописів Інституту літератури ім. Т.Шевченка НАН України канд. філол. наук Г.Бурлаці; ст. наук. с. Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України канд. іст. наук Я.Федорукові за наукові консультації під час підготовки коментарів. За допомогу в укладанні покажчиків та підготовку мовної редакції текстів щиро вдячні канд. іст. наук О.Тодійчук, В.Шульзі, В.Кравченкові (Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України), О.Мельник, Г.Шевчук (Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського). Висловлюємо вдячність директорові Центрального державного історичного архіву України у Києві О.Музичук і заступнику директора цього архіву Л.Демченко та всім, хто був причетний до нашого видання своїми порадами, підтримкою і практичною допомогою.