Особовий склад Товариства
І. Б. Гирич
Формально головами товариства були духовні і цивільні представники адміністрації російського царя у Києві Ф.Ф.Трепов (перший почесний голова) – київський, подільський і волинський генера-губернатор, київський цивільний губернатор – О.Ф.Гірс (другий голова товариства у 1911 – 1912 роках, до переведення на посаду мінського губернатора), єпископ Чигиринський Павло (перший голова). Членами першої ради КТОПСІМ були М.Довнар-Запольський, Ю.Кулаковський, В.Завітневич, О.Левицький, Б.Стелецький, Ф.Тітов.
У 1911 р. до товариства приєдналися відомі мистецтвознавець, професор університету Г.Г.Павлуцький, історик козаччини 17 – 18 ст. А.В.Стороженко і видатний історик-архівіст І.М.Каманін. Вони стали новими членами ради. В діяльності розпорядчого комітету у цей рік активну участь брали археологи Л.П.Добровольський, О.Д.Ертель, С.П.Вельмін.
Наступного, 1912 р., в березні засідання ради товариства визнало розпорядчий комітет виконавчим органом ради. Членами товариства стали О.Д.Ертель – найактивніший діяч археологічного сектору діяльності товариства та видатний художник ВГ.Кричевський; археолог, дружина професора В.Антоновича К.М.Антонович та мистецтвознавець М.П.Істомин. Членами ради товариства стали визначні в сфері пам’яткоохороництва постаті: профеор-геолог П.Я.Армашевський; колекціонер-нумізмат К.В.Болсуновський; археолог, що досліджував дитинець і Десятинну церкву С.П.Вельмин; меценат організатор досліджень Зверинецьких печер В.Д.Жевахов; священик і законновчитель першої київської гімназії М.Д.Златоверховников; археолог і мистецтвохнавець-музейник Д.М.Щербаківський; історик і педагог, директор першої гімназії М.В.Стороженко, історик-аматор, діяч військово-історичного товариства М.Ф.Наркевич.
На початку 1913 р. головним чином з археологічних колекцій О.Д.Ертеля утворюється музей КТОПСІМ, в якому останнього призначають його хранителем.
На квітень 1911 р. КТОПСІМ мало 187 членів, з них: 17 члени-засновники, 141 – дійсний член (з останніх чотири були почесними членами), членів-співробітників – 26 чол., змагальників – 3 члени. У Києві постійно мешкало 45 членів. На початок 1913 р. товариство об’єднувало в своїх рядах 213 осіб, з яких 64 мешкало в Києві [ЦДІА України у м. Києві. – Ф.725. – Оп.1. – Спр.4, 10, 21, 22а, 53.]. У часи Першої світової війни кількість членів товариства скоротилося. На 1915 р. їх було 196 чол.
На початок 1917 р. почесним головою товариства був граф О.М.Ігнатьєв. До ради увійшли крім зазначених ще видатний історик Києва В.Щербина та архітектор-реставратор В.П.Пещанський. У члени товариства цього року було прийнято видатного київського архітектора О.В.Кобелєва. В квітні 1918 р. головою товариства був В.Завітневич, а членами ради В.Г.Леонтович, П.І.Голландський, М.П.Істомін, В.А.Обремський, О.Д.Ертель, О.І.Мердер.
Київське товариство охорони пам’яток старовини і мистецтва проіснувало усі влади в Києві, поки не було ліквідовано у 1919 р. в часах остаточного встановлення у місті більшовицького режиму. Тоді функції КТОПСІМ перейшли до спеціально утвореного державного органу ВУКОПМІСу (Всеукраїнського комітету охорони пам’яток мистецтва і старовини). В останньому брали участь і деякі члени КТОПСІМу, зокрема Ф.Ернст і М.Біляшівський