Конфлікт навколо тижневика “Przegląd krajowy” (1910)

Ігор Гирич

У старі тоталітарні часи, коли про позитивного героя можна було писати або добре, або нічого, такого змісту документ навряд чи наважилися б друкувати. Занадто в ньому багато, на перший погляд, елементу скандальності й суб’єктивізму. Якщо якесь архівне джерело вимагає докладного пояснення і трактовки, то чи варто “город городити”, чи не простіше його переоповісти, опустивши “незручні” моменти, потрактувати у вигідному річищі? Чи варто полемізувати з автором, якого вже давно немає в живих? Чи варто витягати на поверхню “брудну білизну”?

На наше переконання, це варто робити, якщо документ містить велику кількість невідомої інформації, якщо серед суб’єктивного є багато цінного фактичного матеріалу, якщо при з’ясуванні стосунків перед нами в повний зріст постає характер людини та його духовні цінності. Сьогодні є багато охочих смакувати “полуничку”, порпатися у звивинах свідомості великих, не занурюючись у документ, не аналізуючи обставини історичного часу, не зважуючи моментів особистої вдачі, яка впливала на громадську працю. Насправді не існує “незручних” тем в історії, існує наше незнання проблеми, неспроможність зрозуміти документ та його відповідним чином проінтерпретувати.

На щастя, ті часи, коли сором’язливо обходили всі гострі кути біографій визначних діячів, пішли в небуття, а сам документ – лист визначного громадсько-політичного діяча, одного з засновників Української соціалістичної партії Богдана Ярошевського до Михайла Грушевського [1] – ми можемо розглянути на тлі минулої доби, зважуючи всі “за” і “проти” громадських звинувачень автора листа супроти В’ячеслава Липинського. Благо, збереглися і контрзвинувачення В. Липинського, уміщені в копії листа до Б. Ярошевського, що зберігся в архіві С. Єфремова [2].

Про видання і редагування В.Липинським „Przeglad’у Krajow’ого існує вже деяка література – від спогадів Д.Дорошенка, який був присутній при відомий лютневій нараді 1909 р. в Києві українців польської культури до дослідницьких матеріалів двох польських авторів, що робили доповідь під час київсько-луцької конференції до 110-річчя з дня народження В.Липинського та окремого розділу в книжці найбільшого сучасного польського дослідника дореволюційної діяльності В.Липинського Богдана Ганцажа. [3] Найбільше джерельного матеріалу дає саме остання праця. Б.Ганцаж не лише врахував у ній фактаж всіх попередніх дослідників, але використав епістолярний масив з першого тому „Листів В.Липинського”.

Історія розриву Б. Ярошевського з В. Липинським через редагування “Przegląd’у Krajow’ого” мала бути опублікована в першому томі “Листування В. Липинського”. Проте через те, що листи адресатів на “Я” повинні були друкуватися в четвертому томі серії, цей лист не побачив світла. Лист-претензія В. Липинського до Б. Ярошевського був прикладений до листа С. Єфремова – для повноти картини друкуємо тут же, поруч із листом Б. Ярошевського. Власне, саме лист В. Липинського можна вважати початком публічного конфлікту, який мав у 1910–1914 рр. досить широкий розголос в українському громадському житті. Обидва зверталися у справі третейського судді і до С. Єфремова, і до Ф. Матушевського, і до М. Грушевського. Інтерпретацію конфлікту зі сторони В. Липинського подибуємо і в листах між цими діячами. Згадки про них друкувалися в листах В. Липинського до М. Грушевського, С. Єфремова, В. Доманицького. На жаль, не всі джерела цієї проблеми дійшли до нас. Не збереглися листи Б. Ярошевського до В. Липинського, очевидно не збереглися і листи В. Липинського до М. Грушевського в цій справі за 1909 і 1910 рр. Бо, судячи з непрямих натяків, такі листи мали існувати.

Примітки

1. ЦДІАК України. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 864.

2. Відділ рукописів НБУ. – Ф. 317: Архів С. Єфремова. – № 579.

3. Дорошенко Д. З перед тридцяти літ (до історії заснування „Przegladu Krajowego” в Києві) // З минулого. Збірник.-Т.1.-Варшава, 1938.-С.126-137); Дильонгова Г., Фівліпович М. Вацлав Липинський – співзасновник і редактор „Przegladu Krajewego” (1909-1910) // В’ячеслав Липинський. Історико-політологічна спадщина і сучасна Україна.-К.-Філадельфія, 1994.-С.68-75; Gancarz B. “My szlachta ukrainska…” Zarys Zycia I dzialalnosci Waclawa Lipinskiego. 1882-1914.-Krakow, 2006.-S.115-147.