2010 р.
30.12.2010 Нова стаття про підручники історії
Продовжуємо публікацію статті «Українська історична пам’ять, шкільні підручники і освіта». Сьогодні – розділ «Кирило-мефодіївські братчики як творці засад української історичної пам’яті».
М. Костомаров проголошував особливий тип українського східнослов’янського суспільного життя, який був принципово відмінним від російського й польського історико-суспільного буття.
28.12.2010 Нова стаття про історичну пам’ять
Продовжуємо публікацію статті «Чому потрібно переосмислювати минуле». Сьогодні – розділ «Відкриття архівів».
У зовсім іншому світлі постала діяльність ОУН–УПА, коли відкрилися колишні партархіви та архіви КДБ. Тепер уже не можна було втовкмачувати у голови пересічних людей вигадки про суцільні “звірства” українських підпільників і партизанів.
26.12.2010 Нова стаття про підручники історії
Продовжуємо публікацію статті «Українська історична пам’ять, шкільні підручники і освіта». Сьогодні – розділ «Головна різниця в історичних пріоритетах минулого між українцями і росіянами в романтичний період».
Завдяки М. Максимовичу, М. Костомарову і П. Кулішу постає українська відповідь на “теорію трьох Русей” росіян: чотириступенева історія України – Україна князівська, Україна литовсько-польська, Україна козацька та Україна Нового часу – доби національного відродження.
24.12.2010 Нова стаття про історичну пам’ять
Продовжуємо публікацію статті «Чому потрібно переосмислювати минуле». Сьогодні – розділ «Історичні дослідження».
Ми не маємо жодного повного зібрання творів українських інтелектуалів – авторів проекту Нової України, твори яких збиралися видавати наші перші академічні інституції відразу після поразки визвольних змагань.
22.12.2010 Нова стаття про підручники історії
Продовжуємо публікацію статті «Українська історична пам’ять, шкільні підручники і освіта». Сьогодні – розділ «Романтичний етап становлення історичної пам’яті в українців».
Романтична доба не вимагала точної історичної критики. Вона зверталася до емоцій людини, її ліричних почувань. Пошуки “правди історії” починаються пізніше.
20.12.2010 Нова стаття про історичну пам’ять
Починаємо публікацію статті «Чому потрібно переосмислювати минуле». Сьогодні – розділ «Історичне переосмислення».
Переосмислення нашого минулого відбувається в напрямі повернення до несфальшованої української історії, на якій має виховуватися нова генерація українців.
18.12.2010 Нова стаття про підручники історії
Починаємо публікацію статті «Українська історична пам’ять, шкільні підручники і освіта». Сьогодні – розділ «Формування етно-національної історичної пам’яті для консолідації суспільства за національною ознакою».
Українська еліта стала заручником ідеї східнослов’янської спільності. З неї випливала ідея спільної інтелігенції. І протягом усього ХVІІІ ст. Україна підросійська стає донором мізків для всеросійських цілей.
8.12.2010 Нова стаття про товариша
Опублікована стаття «Пам’яті Юлія Шелеста».
Цього року відійшов у вічність співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім.М.С.Грушевського НАН України, редактор редакційно-видавничого відділу Ю.В.Шелест.
20.11.2010 Нова стаття з історії України
Опублікована стаття «Конфлікт навколо тижневика “Przegląd krajowy” (1910)».
Документ – лист одного з засновників Української соціалістичної партії Богдана Ярошевського до Михайла Грушевського – ми можемо розглянути на тлі минулої доби, зважуючи всі “за” і “проти” громадських звинувачень автора листа супроти В’ячеслава Липинського.
6.11.2010 Нова стаття про товариша
Опублікована стаття «Олександр Рибалко: редактор і науковець».
У 2001 році Олександру Рибалкові виповнювалося п’ятдесят. Мені хотілося якось відзначити цей ювілей. Сподівався надолужити це до іншої круглої дати, але довелося писати некрологічний спогад…
23.10.2010 Нова стаття з історії України
Опублікована стаття «Орест Левицький як суспільних діяч і науковець».
25 грудня 2008 р. минуло 160 років від дня народження видатного українського історика церкви і права, археографа, одного з перших академіків Української академії наук Ореста Івановича Левицького.
5.10.2010 Нова стаття з історії України
Опублікована стаття «Андрій Жук як політичний мислитель й дослідник історії визвольного руху поч.ХХ ст.».
В когорті таких самовідданих практиків почесне місце належить Андрію Іллічу Жуку – “сірому кардиналу” самостійницького руху від 1908 до 1918 років.
21.09.2010 Нова стаття з пам’яткознавства
Опублікована стаття «Історичний шлях : Київ і пам'ятники».
Як правило стабільне суспільство і держава продукують якісний мистецький продукт, і часто не має різниці хто за національністю митець.
13.09.2010 Нова стаття з історіографії
Опублікована стаття «Ярослав Дашкевич – історіограф новітньої України».
Дашкевич був у перших рядах тієї нечисленої когорти людей кінця 1980-х – початку 1990-х рр., що у вирішальний спосіб вплинули на зміну свідомісних орієнтирів українських інтелектуалів-гуманітаріїв, і не лише гуманітаріїв, у бік повернення на шлях національного сприйняття свого минулого в ділянці історії, літературознавства, культури, філософії, мистецтва.
5.09.2010 Нова стаття про музеї
Опублікована стаття «Пропозиції з зміни концепції та переекспозиції музею „Поле Полтавської битви”».
Сьогоднішній музей у Полтаві за своїм концептуальним спрямуванням, як і в радянський час, продовжує славити перемогу російської зброї у ключовій битві Північної війни (1700 – 1721).
31.08.2010 Нова стаття про М.С.Грушевського
Опублікована стаття «М. Грушевський та І. Франко: громадське і приватне».
Ми лише нарисово зачепимо кілька найголовніших проблем. Спробуємо також подати можливу періодизацію взаємин І. Франка і М. Грушевського, що були викликані суспільно-політичними і особистими моментами.
25.08.2010 Нова стаття з історії України
Опублікована стаття «Володимир Антонович – автор концепту нової України».
Значення постаті В.Антоновича далеко ще не усвідомлено не лише загалом пересічних українців – навіть переважною більшістю фахівців-істориків, а про повноцінне осягнення й використання багатої і різнобічної наукової спадщини дарма й казати.
22.08.2010 Зареєстровано доменне ім’я
Почав працювати новий сайт київського історика Ігоря Гирича. Віднині він знаходиться за адресою www.i-hyrych.name.