2011 р.
29.10.2011 Новий документ з історії України
Продовжуємо публікація статті «Українські есдеки: між національним і класовим вибором». Сьогодні – «№ 9. Лист Л. Юркевича до А. Жука».
Ідея українського “сепаратизму” (такого, який ти пропагуєш) річ нова, і її треба накидати робітництву.
25.10.2011 Новий документ з історії України
Продовжуємо публікація статті «Українські есдеки: між національним і класовим вибором». Сьогодні – «№ 8. Копія листа В. Степанківського до Л. Юркевича».
Ви, вживаючи імені Центральн. Комітету нашої Партиї, без законного уповноваження Вас на це провадите переговори з членами “Р.С.Д.Р.П.”, в напрямі об’єднаня нашої Партиї з цею останньою.
21.10.2011 Новий документ з історії України
Продовжуємо публікація статті «Українські есдеки: між національним і класовим вибором». Сьогодні – «№ 7. Лист В. Степанківського до А. Жука».
Вчора дістав чудового листа від Липинського. Радію, що ми маємо такого однодумця: за нього дав би п’ять Винниченків (з політичного шта[н]дтпункту).
17.10.2011 Новий документ з історії України
Продовжуємо публікація статті «Українські есдеки: між національним і класовим вибором». Сьогодні – «№ 6. Лист В. Степанківського до А. Жука».
Нововідроджена партія, сильна злукою всіх молодоукр. елементів, з організованою агентурою по всіх столицях Европи, – бережись, Московщино!!
13.10.2011 Новий документ з історії України
Продовжуємо публікація статті «Українські есдеки: між національним і класовим вибором». Сьогодні – «№ 5. Лист Миколи Залізняка до А. Жука».
Найважнійше, на мою думку, є те, що тепер слав’янські держави на Балкані займуть місце Туреччини в концерті великих держав. З сим в’яжеться також цілковита емансіпація сих держав від Росії.
9.10.2011 Новий документ з історії України
Продовжуємо публікація статті «Українські есдеки: між національним і класовим вибором». Сьогодні – «№ 4. Лист Миколи Залізняка до А. Жука».
І ся чернь і її теперішні ідеологи не мали жадної виробленої і взагалі ніякої політичної ідеології, вони не мали жадної творчої суспільної думки; вони вміли руйнувати, але не вміли творити.
5.10.2011 Новий документ з історії України
Продовжуємо публікація статті «Українські есдеки: між національним і класовим вибором». Сьогодні – «№ 3. Лист В. Винниченка до А. Жука».
За цей світогляд я вже багато потерпів, не тільки від тих людей, які називаються урядом, але й тих, які звали і звуть себе соціалістами.
1.10.2011 Новий документ з історії України
Продовжуємо публікація статті «Українські есдеки: між національним і класовим вибором». Сьогодні – «№ 2. Лист В. Винниченка до А. Жука».
Ну, хай не ви, а ми закладемо нову соц.-дем. Партію, що вам поможеться? Коли є підстава для нашого руху, то ми все одно будемо істнувати.
27.09.2011 Новий документ з історії України
Продовжуємо публікація статті «Українські есдеки: між національним і класовим вибором». Сьогодні – «№ 1. Лист В. Винниченка до А. Жука».
Я мужицький син і таким зостанусь і не піду до панів запобігать їхньої ласки, не стану в їхню оборону.
21.09.2011 Нова стаття з історії України
Продовжуємо публікація статті «Українські есдеки: між національним і класовим вибором». Сьогодні – «Короткі висновки».
Українська соціал-демократична партія, попри принципову тверду національну позицію її лідерів, в ідейному смислі і перед революцією, і в її часах залишилася епігоном російської соціал-демократії.
17.09.2011 Нова стаття з історії України
Продовжуємо публікація статті «Українські есдеки: між національним і класовим вибором». Сьогодні – розділ «Листи В. Винниченка, Л. Юркевича, М. Залізняка і В. Степанківського до А. Жука (вересень-жовтень 1912 р.)».
Спроба А. Жука і його союзників відсунути від керівництва ортодоксальну частину партії не увінчалася успіхом. Л. Юркевич наполіг на “завішенні” в правах членів ЦК А. Жука, В. Дорошенка і В. Степанківського.
13.09.2011 Нова стаття з історії України
Продовжуємо публікація статті «Українські есдеки: між національним і класовим вибором». Сьогодні – розділ «Національна демократія і есдеки в їхніх взаємовідносинах».
Попереднє покоління українських діячів, яке вже було ментально українським, а не українофільським, позитивніше ставилося до молодшої генерації діячів, ніж та остання ставилася до “батьків”.
9.09.2011 Нова стаття з історії України
Продовжуємо публікація статті «Українські есдеки: між національним і класовим вибором». Сьогодні – розділ «Дмитро Донцов».
В дійсності Дмитро Іванович на першому етапі своєї суспільної і публіцистичної кар’єри був не лише соціал-демократом, а й ортодоксальним марксистом.
5.09.2011 Нова стаття з історії України
Продовжуємо публікація статті «Українські есдеки: між національним і класовим вибором». Сьогодні – розділ «Молодоукраїнці Микола Залізняк, Володимир Степанківський, Володимир Кушнір».
Австрофіли В. Степанківський, М. Залізняк, В. Кушнір самостійницьку акцію пов’язували відразу із зацікавленою стороною, якою в разі конфлікту з Росією виступала Австро-Угорщина.
31.08.2011 Нова стаття з історії України
Продовжуємо публікація статті «Українські есдеки: між національним і класовим вибором». Сьогодні – розділ «“Неорупісти” – Закордонна група УСДРП (Андрій Жук, Володимир Дорошенко, Олексій Назаріїв та ін.)».
Ідейною основою для нового теоретичного переозброєння партії А. Жук вважав традицію надкласовості РУП.
27.08.2011 Нова стаття з історії України
Продовжуємо публікація статті «Українські есдеки: між національним і класовим вибором». Сьогодні – розділ «“Спілчани” (Маріан Меленевський, Олександр Скоропис-Йолтуховський)».
Проросійська орієнтація “Спілки” була лише тактичним прийомом низки колишніх рупістів, щоб достукатися до російських марксистів і хоч би в автономній формі змусити їх визнати існування української соціал-демократії.
23.08.2011 Нова стаття з історії України
Продовжуємо публікація статті «Українські есдеки: між національним і класовим вибором». Сьогодні – розділ «Богдан Ярошевський та його УСП».
За пріоритет національного над класовим Б. Ярошевському також дісталося як “опортуністу” від Л. Юркевича.
19.08.2011 Нова стаття з історії України
Продовжуємо публікація статті «Українські есдеки: між національним і класовим вибором». Сьогодні – розділ «Валентин Садовський, Прокіп Понятенко, Дмитро Дорошенко».
В. Садовський, на відміну від А. Жука, не відмовився цілковито від класового підходу як принципу гуртування революційних сил.
15.08.2011 Нова стаття з історії України
Продовжуємо публікація статті «Українські есдеки: між національним і класовим вибором». Сьогодні – розділ «Симон Петлюра».
Тема класової боротьби – альфи і омеги правовірного марксизму – дуже мало зачіпала С. Петлюру.
11.08.2011 Нова стаття з історії України
Продовжуємо публікація статті «Українські есдеки: між національним і класовим вибором». Сьогодні – розділ «Володимир Винниченко».
В. Винниченко був класичним літературним ортодоксом, який любив сідати на принципового коника і демагогічно повчати, як треба любити просту людину, яку завжди гнобить верхня верства суспільства.
7.08.2011 Нова стаття з історії України
Продовжуємо публікація статті «Українські есдеки: між національним і класовим вибором». Сьогодні – розділ «Левко Юркевич».
Послідовний ортодоксальний марксист, Л. Юркевич до кінця своїх днів залишався вірним трьом головним китам радикально-догматичного марксизму.
25.07.2011 Нова стаття з історії України
Продовжуємо публікація статті «Українські есдеки: між національним і класовим вибором». Сьогодні – розділ «Микола Порш».
Він закликав до класової чистоти есдецьких лав, до відмови від співробітництва з “буржуазними” українськими партіями та друку в їхніх періодичних органах.
21.07.2011 Нова стаття з історії України
Продовжуємо публікація статті «Українські есдеки: між національним і класовим вибором». Сьогодні – розділ «Дмитро Антонович».
А вже 1902 р. він відкликує як вже не актуальну для партії брошуру “Самостійна Україна”, робить дрейф до ортодоксального російського марксизму.
17.07.2011 Нова стаття з історії України
Починаємо публікація статті «Українські есдеки: між національним і класовим вибором». Сьогодні – «Вступ».
Класова боротьба чи самостійність України – була постійною ключовою темою, навколо якої оберталися думки лідерів української соціал-демократії від часів початку виділення УСДРП з РУП й до передодня Першої світової війни.
27.03.2011 Додатковий список праць 2008 – 2011 рр.
Розміщено додатковий список праць І.Б.Гирича, опублікованих у 2008 – 2011 рр.
6.03.2011 Нова стаття про М.С.Грушевського
Опублікована стаття «Архіви свідчать: Михайло Сергійович Грушевський» (1990 р.).
Ми маємо себе вважати щасливим поколінням, котрому належить відкрити, хоч і дуже пізно, велику спадщину великого Михайла Грушевського. Це необхідно зробити для усвідомлення себе як нації, як народу і зрозуміння свого шляху.
28.02.2011 Нова стаття про підручники історії
Закінчуємо публікацію статті «Українська історична пам’ять, шкільні підручники і освіта». Сьогодні – розділ «Необхідність збереження пріоритетності національного компоненту як основи для формування на засадах історичної пам’яті свідомості нового українця».
Найважливішими чинниками для існування українців як нації і популяризації державницької візії історії був національно-визвольний рух ОУН-УПА у 1930-х – 1950-х рр.
24.02.2011 Нова стаття про підручники історії
Продовжуємо публікацію статті «Українська історична пам’ять, шкільні підручники і освіта». Сьогодні – розділ «Чого бракує українським підручникам, або як наші недоліки перетворити на наші здобутки».
Українські підручники з історії першого покоління шукали причин національних бід за межами українських етнічних кордонів, у діях підступних і безжальних сусідів.
20.02.2011 Нова стаття про підручники історії
Продовжуємо публікацію статті «Українська історична пам’ять, шкільні підручники і освіта». Сьогодні – розділ «Чи суперечить “національне” “космополітичному”?».
Великою світоглядною проблемою у виховній сфері для України, як і для всіх інших країн, що вийшли з комуністичних імперій СРСР і Юґославії, є боязнь, щоб Європейський Союз не став для наших громадян новим імперським центром.
16.02.2011 Нова стаття про підручники історії
Продовжуємо публікацію статті «Українська історична пам’ять, шкільні підручники і освіта». Сьогодні – розділ «Історична дидактика на початку ХХІ ст.: від самообмежень етноцентризму до концепції засвоєння “чужого” як “свого”».
Ключовим месиджем українських підручників першої генерації було проведення своєрідного духовного кордону між Росією та Україною.
12.02.2011 Нова стаття про підручники історії
Продовжуємо публікацію статті «Українська історична пам’ять, шкільні підручники і освіта». Сьогодні – розділ «Творення після 1991 р. перших українських підручників з історії на засадах упровадження серед широкого загалу національної історичної пам’яті».
Україна була першою країною СНД, яка спромоглася надати навчальним закладам власні підручники з історії і цим заманіфестувала своє бажання відвоювати в Росії свій історико-інформаційний простір.
8.02.2011 Нова стаття про підручники історії
Продовжуємо публікацію статті «Українська історична пам’ять, шкільні підручники і освіта». Сьогодні – розділ «Радянсько-імперська ідеологія історичної пам’яті та її боротьба з українським історичним світоглядом на ґрунті шкільних підручників».
Підкомуністична українська фронда була придушена у 1930-ті рр. Короткий курс історії ВКП(б) фактично повернув Україну до єдиної спільної моделі історії та історичної пам’яті.
6.02.2011 Нова стаття про підручники історії
Продовжуємо публікацію статті «Українська історична пам’ять, шкільні підручники і освіта». Сьогодні – розділ «Націоналістична складова історичної пам’яті: Д. Донцов і Р. Бжеський (Млиновецький)».
Націоналісти закликали до волюнтаризму, до жертв на вівтар національного визволення, до революційного опору окупантам, нелегальної праці для підготовки революційного вибуху.
4.02.2011 Нова стаття про підручники історії
Продовжуємо публікацію статті «Українська історична пам’ять, шкільні підручники і освіта». Сьогодні – розділ «Д. Дорошенко і В. Липинський: доповнення історичної пам’яті з консервативних позицій».
Нова державницька школа назвала відсутність державницьких інтенцій серед керівників революції головною причиною поразки Української революції.
30.01.2011 Нова стаття про підручники історії
Продовжуємо публікацію статті «Українська історична пам’ять, шкільні підручники і освіта». Сьогодні – розділ «М. Грушевський як охоронець історичної пам’яті і творець канону українського підручника з історії».
Вихід перших томів “ІУР” засвідчив, що засвоєння української історичної пам’яті було остаточно поставлено на фундаментальну національну основу.
28.01.2011 Нова стаття про підручники історії
Продовжуємо публікацію статті «Українська історична пам’ять, шкільні підручники і освіта». Сьогодні – розділ «Колегія Павла Ґалаґана в Києві як модель елітної української школи».
Колегія Павла Ґалаґана була негласним освітнім закладом Старої Громади. В цілому, наскільки це було можливо у підросійській політичній ситуації, колегія Павла Ґалаґана свою місію виконала.
26.01.2011 Нова стаття про історичну пам’ять
Закінчуємо публікацію статті «Чому потрібно переосмислювати минуле». Сьогодні – розділ «Культура пам’яті: як ми пам’ятаємо».
Ми не маємо права запроваджувати цензуру, забороняти тоталітарні видання минулого, заводити за комуністичними приписами “спецхрани” літератури, зрештою, забороняти друкованим органам партій тоталітарного характеру (таких, як КПУ) захоплюватися висвітленням тоталітарного минулого.
24.01.2011 Нова стаття про підручники історії
Продовжуємо публікацію статті «Українська історична пам’ять, шкільні підручники і освіта». Сьогодні – розділ «Масова українська школа в Галичині – головний мобілізуючий фактор для широких верств суспільства».
Є підстави твердити про всезагально-мобілізуючий характер освітньо-громадської діяльності щодо охоплення всіх верств західноукраїнського громадянства українською ідеєю.
22.01.2011 Нова стаття про історичну пам’ять
Продовжуємо публікацію статті «Чому потрібно переосмислювати минуле». Сьогодні – розділ «Інструменти політики пам’яті».
Інструментами політики пам’яті, крім Інституту національної пам’яті при Президенті України, є органи державного управління, що відповідають за гуманітарну сферу.
20.01.2011 Нова стаття про підручники історії
Продовжуємо публікацію статті «Українська історична пам’ять, шкільні підручники і освіта». Сьогодні – розділ «Концепт “Україна-Русь” і просвітницько-педагогічна діяльність Олександра Барвінського».
У своїй історії О. Барвінський вперше вжив концепт “Україна-Русь”, щоб засвідчити тяглість князівського й козацького періодів історії України. Пізніше цей концепт взяв на озброєння М. Грушевський.
18.01.2011 Нова стаття про історичну пам’ять
Продовжуємо публікацію статті «Чому потрібно переосмислювати минуле». Сьогодні – розділ «Чим займається політика пам’яті. Мета політики пам’яті».
Протягом усього ХІХ і ХХ ст. в Україні не припинялася війна історичних пам’ятей. Триває вона й сьогодні.
16.01.2011 Нова стаття про підручники історії
Продовжуємо публікацію статті «Українська історична пам’ять, шкільні підручники і освіта». Сьогодні – розділ «Боротьба російської, польської і української історичних пам’ятей між собою за опанування широких мас населення».
Сама Полтава стала своєрідним полігоном ідеологічної боротьби за історичну пам’ять між речниками української окремішньої і російської великодержавної ідей.
14.01.2011 Нова стаття про історичну пам’ять
Продовжуємо публікацію статті «Чому потрібно переосмислювати минуле». Сьогодні – розділ «Історична і колективна пам’ять: що це?».
На сучасному етапі націє- і державотворення ключовим завданням є формування спільної національної пам’яті для всіх регіонів України.
12.01.2011 Нова стаття про підручники історії
Продовжуємо публікацію статті «Українська історична пам’ять, шкільні підручники і освіта». Сьогодні – розділ «Михайло Драгоманов – політизатор української історичної пам’яті».
У формування підвалин ставлення до історичного минулого Михайло Петрович вніс добре знану сьогодні тезу про “пропащий час” – часи поневолення України Москвою після 1654 р.
10.01.2011 Нова стаття про історичну пам’ять
Продовжуємо публікацію статті «Чому потрібно переосмислювати минуле». Сьогодні – розділ «Суспільне переосмислення».
Для швидкого суспільного переорієнтування найважливішим завданням є перегляд і переосмислення шкільних підручників, передусім підручників з історії.
8.01.2011 Нова стаття про підручники історії
Продовжуємо публікацію статті «Українська історична пам’ять, шкільні підручники і освіта». Сьогодні – розділ «Володимир Антонович – початок систематизації історичної пам’яті. Накопичення сил та оформлення головніших трактувань її в народницькій версії».
Саме В. Антонович почав розглядати Галичину як інтегральну частину української історії, і йому належить початок соборницької акції між Наддніпрянською і Наддністрянською Україною.
6.01.2011 Нова стаття про історичну пам’ять
Продовжуємо публікацію статті «Чому потрібно переосмислювати минуле». Сьогодні – розділ «Юридичне переосмислення».
Та головним сигналом для громадськості України і для світової спільноти має бути в принципі висловлена позиція державних структур про визнання необхідності матеріального і морального відшкодування за порушені права жертвам репресій.
4.01.2011 Нова стаття про підручники історії
Продовжуємо публікацію статті «Українська історична пам’ять, шкільні підручники і освіта». Сьогодні – розділ «Особливий шлях П. Куліша. Ранній етап українського консерватизму».
П. Куліш кардинально змінив свої погляди на роль козацтва в історії України. Тепер він уже писав про руїнницьку й деструктивну діяльність козацтва, яке протистояло культуртрегерській місії українсько-польської шляхетської верстви.
2.01.2011 Нова стаття про історичну пам’ять
Продовжуємо публікацію статті «Чому потрібно переосмислювати минуле». Сьогодні – розділ «Історична правда і міфи».
Міф – це створене за допомогою ідеологічної машини держави або групи інтелектуалів-політиків і впроваджене для широкого загалу уявлення про своє минуле.