Пояснення до прізвищ і видань, згаданих у листах
Ігор Гирич
Винниченко (псевд. Вольдемар) Володимир Кирилович (1880-1951) – член УСДРП, письменник, державний діяч і політик.
“Вперед” – щотижневий орган “незалежників” УСДП у Галичині, що видавався Порфиром Буняком у Львові з грудня 1911 до березня 1913 рр. Початковою метою була підтримка створення профспілки серед українських робітників. “Вперед” редагували Володимир Левинський і Антін Черницький. Газета була відновлена наприкінці 1918 р. і виходила щоденно і раз на місяць до 1924 р.
Донцов Дмитро Іванович (1883-1973) – член УСДРП, політичний журналіст і теоретик націоналізму, літературний критик.
Дорошенко (псевд. В. Немирич) Володимир Вікторович (1879-1963) – член УСДРП, бібліограф, літературознавець, перекладач, критик, громадсько-політичний діяч, член Наукового товариства ім. Т. Шевченка.
Драгоманов Світозар Михайлович (1884-1958) – син Михайла Драгоманова, член УСДРП. Навчався у Київському комерційному інституті, пізніше був ректором будівельного інституту. В еміграції з 1943 р. Автор низки праць про батька.
Жук Андрій Ілліч (1880-1968) – громадсько-політичний діяч, член РУП-УСДРП, публіцист, редактор періодичних видань, кооператор, політичний мислитель, дипломат. Організатор і секретар СВУ
Залізняк Микола Кіндратович (1888-1950) – політичний і громадський діяч, публіцист, перекладач, дослідник світового державного федералізму, дипломат.
Кушнір Володимир (1881-1938) – публіцист, редактор “Ukrainische Rundschau” (1906-1910) – українського місячника німецькою мовою для інформації іноземців про політичні та культурні справи України, що виходив у Відні у 1903-1915 рр. Засновник Українського пресового бюро у Відні (1907). Редактор “Діла” (1911-1912), “Буковини” (1912-1914). З 1923 р. доцент Українського високого педагогічного інституту ім. Драгоманова у Празі.
Левинський Володимир (псевд. Левіні) (1880-1953)-публіцист, теоретик робітничого руху, політичний діяч. Один із засновників і лідер УСДП Галичини, соратник і однодумець Л. Юркевича, автор першої книжечки про нього (1927).
Липинський B’ячеслав Казимирович (1882-1931) – видатний український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму.
Меленевський Маріян (псевд. Басок) (1878-?) – політичний діяч, член РУП, співзасновник “Української соціал-демократичної спілки”. Член президії СВУ Уповноважений Союзу Визволення України, в Туреччині популяризував ідею української державності і вів переговори про її підтримку. Репресований в УРСР
Назаріїв Олексій (1880-1918) – політичний діяч, член РУП і УСДРП. Брав участь у прилуцькому гурті Братства тарасівців (1896). Член української студентської громади в Петербурзі, з 1908 р. жив у Львові, бібліотекар НТШ. Співробітник СВУ
“Наш голос” – щомісячник, орган УСДП і УСДРП, виходив у Львові з листопада 1910 до кінця 1911 р., всього 12 випусків. Заснований і редагований Левом Юркевичем.
Петлюра Симон Васильович (1879-1926) – політичний і державний діяч і публіцист. Член РУП і УСДРП. Головний Отаман армії УНР і президент Директорії УНР
Піщанський Д. (псевд. Ціхоцький) – член РУП і УСДРП. Входив до Київської вільної громади РУП.
Понятенко Прокіп Дмитрович (1878-1971) – громадсько-політичний діяч, журналіст, письменник. Діяч РУП і УСДРП у Полтавській та Катеринодарській вільних громадах. У Львові був членом ЗГ УСДРП (1904). Співредактор “Вільної України” (СПб.). Представник УНР на Кубані. Після 1923 р. – на Кубані, у часах Другої світової війни переїхав до Казахстану.
“Праця” – двомісячне періодичне видання Закордонної Групи УСДРП. Виходило у Львові в 1909-1910 рр. “Праця” була фактично фракційним органом партії, який намагався консолідувати український робітничий рух на основі легальних методів боротьби. Проводила думку про широку надкласову основу економічної боротьби робітництва. За це піддавалася критиці ЦК партії, М. Порша і Л. Юркевича як “опортуністичний” і “ліквідаторський” орган. До редакційного комітету входили А. Жук, В. Дорошенко, Д. Донцов і В. Садовський.
Степанківський Володимир (1885-1957) – громадський і політичний діяч, журналіст. З 1911 р. і головним чином під час Першої світової війни розвинув жваву інформаційну діяльність про Україну, заснував у Лозанні Українське бюро та видавав тижневик “L’Ukraine” (1915 – 1920) і неперіодичне видання “The Ukraine”, а в Берні (у співпраці з Д. Донцовим) “Korrespondenz der Nationalitäten Russlands” (1916 – 1917; також франц. і англ. мовами); у 1918 р. перебував деякий час в Україні, але пізніше знову емігрував до Лозанни.
Троцький Микола (1883-1971) – журналіст і публіцист, родом з Луцька. Член РУП-УСДРП; переслідуваний російською владою, переїхав 1909 р. за кордон. У 1914-1918 рр. у Відні – член СВУ та співробітник його видань, у 1918-1922 рр. – секретар посольства УНР; друкувався в “Ділі” та інших виданнях; 1931 р. – редактор німецького місячника “Die Völkerbrücke”.
Чернецький Антін (1887-1963) – галицький громадсько-політичний і профспілковий діяч, журналіст. Чільний діяч УСДП Галичини. Співредактор періодичних видань УСДП “Земля і воля” і газети “Вперед” Член Національної Ради ЗУНР
Юркевич Лев Йосипович (1884-1917 або 1918, Москва) – соціал-демократичний діяч і письменник, син заможного лікаря з гурту “українців польської культури”, що виник під впливом Володимира Антоновича, з 1904 р. – член Радикальної української партії, ідеолог УСДРП.
Ігор Гирич (Київ). Українські есдеки: між національним і класовим вибором. Листи В. Винниченка, М. Залізняка, В. Степанківського, Л. Юркевича до А. Жука (вересень-жовтень 1912 року).
У публікації подаються тексти листів членів керівного ядра УСДРП до видатного партійного і громадського діяча, голови Закордонної групи УСДРП Андрія Жука. Ці листи зберігаються в канадському архіві А. Жука в Оттаві. Листування фіксує внутрішньопартійну дискусію, яка завершилася остаточним розходженням у середовищі українських есдеків на ортодоксів і молодоукраїнців, що сталося на ґрунті вироблення стратегії партії в питанні ставлення до ідеї самостійності України. Лідери партії Л. Юркевич, В. Винниченко, М. Порш, С. Петлюра залишилися на становищі ортодоксального марксизму і проблему національного визволення ставили на другу міспу за здобуттям соціальних свобод. Натомість А. Жук, В. Дорошенко, В. Степанківський, В. Кушнір, М. Залізняк услід за В. Липинським вважали, що національне визволення має передувати визволенню соціальному.
Ключові слова: державна незалежність України, ортодоксальний марксизм, молодо-українство, соціал-демократична виключність, національна солідарність.
Игорь Гирич (Киев). Украинские эсдеки: между национальным и классовым выбором. Письма В. Винниченко, М. Зализняка, В. Степанкивского, Л. Юркевича к А. Жуку (сентябрь-октябрь 1912 года).
В публикации печатаются тексты писем руководящего ядра УСДРП к выдающемуся партийному и общественному деятелю, председателю Заграничной группы УСДРП Андрею Жуку. Эти письма хранятся в канадском архиве А. Жука в Оттаве. Они фиксируют внутрипартийную дискуссию, которая завершилась окончательным расколом в среде эсдеков на ортодоксов и младоукраинцев. Лидеры партии Л. Юркевич, В. Винниченко, М. Порш, С. Петлюра остались на позициях ортодоксального марксизма и проблему национального освобождения ставили на второе место после достижения социальных свобод. В то же время А. Жук, В. Дорошенко, В. Степанкивский, В. Кушнир, М. Зализняк, вслед за В. Липинским, считали, что национальное освобождение должно предшествовать освобождению социальному.
Ключевые слова: государственная независимость Украины, ортодоксальный марксизм, младоукраинство, социал-демократическая исключительность, национальная солидарность.
Ihor Нугуch (Kyiv). Ukrainian Social-Democrats: Choices between the National and Class Developments. The Letters of Volodymyr Vynnychenko, Mykola Zalizniak, Volodymyr Stepankivsky, and Lev Yurkevych to Andrii Zhuk (September-October, 1912).
The author publishes the letters of the leaders of the Ukrainian Social-Democratic Labor Party (USDRP) to Andrii Zhuk, an outstanding party and public figure, the head of the Foreign Group of USDRP. These letters are preserved in the Canadian Archive in Ottawa in the depository of Andrii Zhuk. The documents give information on the discussion inside the party which resulted in a definitive split among the Ukrainian Social-Democrats into two groups: Orthodox Marxists and Young Ukrainians. The leaders of the party (Lev Yurkevych, Volodymyr Vynnychenko, Mykola Porsh, and Symon Petliura) remained orthodox Marxists. They put aside the question of national liberation, and raised first the problem of social freedom. At the same time Andrii Zhuk, Volodymyr Doroshenko, Volodymyr Stepankivsky, Volodymyr Kushnir, Mykola Zalizmak, following Viacheslav Lypynsky, considered that national liberation should be the first.
Keywords: State independence of Ukraine, orthodox Marxists, Young Ukrainians, social-demoeratie exclusiveness, national solidarity.
Український археографічний щорічник, 2011 р., т. 15, с. 522 – 576.